Підтримка спілкування кількома мовами

Люди, які володіють кількома мовами, можуть спілкуватися інакше, коли деменція впливає на пошук слів або розуміння мовлення. Деякі люди починають використовувати мову, яку вивчили раніше; інші — ні. Найкорисніший перший крок — запитати, якою мовою людині зараз зручно спілкуватися, а потім підтримувати її вибір.

Alzheimer’s Society зазначає, що мовні вподобання можуть змінюватися, і радить використовувати мову, якою людина зазвичай спілкується. Alzheimer’s Association також називає повернення до рідної мови однією з можливих змін у спілкуванні. Такі зміни трапляються не з усіма і не вказують на стадію.

Якою мовою варто спілкуватися?

Запитайте людину, якою мовою вона хоче спілкуватися в цій розмові. Її вподобання можуть змінюватися залежно від теми, місця або часу доби. Якщо людина переходить на іншу мову, не сприймайте це як перевірку і не наполягайте, щоб вона продовжувала мовою, яку розумієте ви.

Якщо ви володієте мовою, якій людина надає перевагу, використовуйте звичні слова й давайте їй час на відповідь. Якщо ви знаєте лише кілька слів, чесно скажіть про це та використовуйте також жести, предмети або малюнки. Поради Alzheimer’s Society щодо мови зазначають, що мовні здібності можуть змінюватися з дня на день, а також залежати від втоми, болю чи хвороби.

Що може допомогти у повсякденному спілкуванні?

Пам’ятайте про загальні поради щодо спілкування та додайте підтримку, яка підходить саме цій людині:

• Використовуйте звичні слова та назви. Запитайте людину або когось, кому вона довіряє, які слова вона використовує для повсякденних речей, членів родини та звичних справ.
• Показуйте, а не лише говоріть. Укажіть на чашку, запропонуйте два варіанти на вибір або використайте знайоме фото чи предмет. Жест може допомогти, коли потрібне слово складно знайти.
• Зачекайте. Дайте людині час почути й відповісти. Не закінчуйте кожне речення за неї й не повторюйте запитання кількома мовами одразу.
• Говоріть про одну думку за раз. Довге пояснення може бути складним будь-якою мовою. Використайте коротке речення, зробіть паузу, а потім перевірте, чи хоче людина почути більше.
• Зверніть увагу на слух і зір. Окуляри, слухові апарати, добре освітлення та тихе місце можуть полегшити сприйняття мовлення.

Якщо людині зручніше читати, запитайте, чи важлива письмова інформація доступна її мовою. Не покладайтеся на автоматичний переклад, коли йдеться про медичні рішення, згоду чи інструкції щодо ліків; уточнюйте важливу інформацію разом із медичним працівником.

Що робити, якщо я не володію мовою, якій надає перевагу людина?

Запитайте, чи хоче людина, щоб до звичайної розмови приєднався близький друг або родич, який володіє обома мовами. Не припускайте, що людина хоче, щоб хтось інший перекладав за неї; їй можуть більше підходити жести, малюнки або інша спільна мова.

Якщо йдеться про медичний прийом або іншу розмову, де потрібна точна інформація, зателефонуйте до клініки чи служби догляду заздалегідь. Повідомте, якій мові людина надає перевагу, і запитайте, яку підтримку перекладача можна отримати. Міністерство охорони здоров’я і соціальних служб США пояснює, що члени родини чи друзі можуть не завжди точно передати важливу медичну інформацію; служба може пояснити свої можливості та місцеві вимоги. Людина може сама вирішити, чи хоче, щоб хтось супроводжував її, тоді як заклад організовує потрібну мовну допомогу.

Під час візиту звертайтеся безпосередньо до людини й давайте час перекладачеві висловитися. Переконайтеся, що людина розуміє запитання і має можливість відповісти своїми словами. Якщо ви її супроводжуєте, додавайте пояснення лише тоді, коли вона цього хоче.

Коли варто звернутися по медичну пораду?

Мовні труднощі можуть змінюватися з часом, але раптова зміна — це інша ситуація. NHS радить негайно звернутися по медичну допомогу, якщо людина раптово стає сплутаною. Не припускайте, що раптова втрата здатності спілкуватися є просто частиною деменції. Якщо людина раптово стає сплутаною, їй дуже погано або її складно розбудити, зверніться до місцевих служб невідкладної медичної допомоги.

Якщо зміни відбуваються поступово, занотуйте, що ви помічаєте, і попросіть поради в лікаря людини. Запишіть, якою мовою вона спілкувалася, що допомагало їй висловлюватися і чи була вона втомленою або хворою. Це опис для розмови, а не діагноз. Наш посібник про візит до лікаря може допомогти вам підготувати запитання.

Що можна повідомити іншим помічникам?

За згодою людини зробіть коротку нотатку для тих, кого вона хоче залучити. У ній можна вказати мову або діалект, якій людина надає перевагу для розмови й читання, звичні слова чи назви та те, що допомагає їй стежити за розмовою. Запитайте, чи хоче вона, щоб хтось конкретний був присутній на прийомах або отримував інформацію про догляд. Уникайте записування особистих деталей, які не потрібні для підтримки, і повідомте людині, хто може бачити цю нотатку. Така нотатка допомагає іншим почати розмову комфортніше, але не замінює перекладача під час складної розмови про здоров’я.

Як підтримати вибір людини?

Мова є частиною того, як людина спілкується з іншими, але не визначає її повністю. Запитайте про її звички, інтереси, вподобання щодо читання та людей, яких вона хоче залучити. Якщо людина погоджується, запишіть корисні слова або фрази для інших помічників і поясніть, як ними користуватися. Зберігайте нотатки приватно й діліться лише тим, на що людина дала згоду.

Не наполягайте, щоб людина тренувалася, перекладала для інших або доводила, що вона розуміє. Деякі розмови можуть бути легшими однією мовою, а інші — іншою. Комфорт, приватність і вибір людини важливіші, ніж дотримання лише однієї мови.

У наших порадах щодо спілкування зібрано рекомендації про те, як говорити просто, слухати та використовувати малюнки. Допомогу з плануванням після встановлення діагнозу дивіться в матеріалі перші кроки після діагнозу деменції.