Поради щодо спілкування з людиною з деменцією

Через деменцію може бути важче знаходити слова, стежити за довгим реченням чи відсіювати фоновий шум. Це не означає, що людина перестала прагнути спілкування. Невеликі зміни в тому, як ви налаштовуєте розмову, як говорите й слухаєте, можуть зробити спілкування легшим і спокійнішим для вас обох.

Які найважливіші поради щодо розмови з людиною з деменцією?

Привернути увагу, говорити просто й мати терпіння. Якщо запам’ятати лише п’ять речей:

1. Заспокойте кімнату й станьте до людини обличчям. Вимкніть телевізор, сядьте на рівні очей і звертайтеся на ім’я.
2. Кажіть одну річ за раз. Короткі речення, одна думка, одне запитання.
3. Пропонуйте вибір із двох. «Чай чи кава?» легше, ніж «Що ви хочете?»
4. Чекайте. Дайте на відповідь більше часу, ніж здається природним, і намагайтеся не перебивати.
5. Ніколи не сперечайтеся й не перевіряйте. Відповідайте на те, що людина відчуває, а не на те, чи правильні факти.

Як почати розмову?

Облаштуйте все так, щоб людина могла зосередитися на вас. Посібник Family Caregiver Alliance радить спершу обмежити шум: вимкнути радіо чи телевізор, зачинити штори чи двері або перейти в тихіше місце.

• Підходьте спереду. Якщо підійти ззаду чи збоку, людина може злякатися.
• Скажіть, хто ви. «Привіт, тату, це Оксана, твоя донька». Це рятує від пошуків вашого імені.
• Опустіться на рівень людини. Якщо вона сидить, сядьте чи присядьте так, щоб очі були на одному рівні.
• Стежте за обличчям і тоном. National Institute on Aging (NIA) радить пам’ятати про тон, гучність, вираз обличчя й мову тіла й прагнути до теплої, рівної манери.
• Переконайтеся, що окуляри й слухові апарати на місці. Важко стежити за розмовою, якої не можна повністю побачити чи почути.

Як формулювати свої слова?

Користуйтеся простими словами, короткими реченнями й спокійним, низьким голосом.

• Одна думка на речення. «Одягнімо пальто. Тоді підемо надвір». А не обидва разом на одному диханні.
• Називайте імена, а не вживайте займенники. «Тітка Галя дзвонила» зрозуміліше, ніж «Вона дзвонила».
• Говоріть нижче, а не голосніше. Family Caregiver Alliance радить нижчий голос, а не підвищений.
• Повторіть, а тоді переформулюйте. Якщо людина не зрозуміла, один раз повторіть ті самі слова. Якщо не допомогло, зачекайте мить і скажіть інакше.
• Показуйте, а не лише кажіть. Вкажіть на чашку, підніміть два светри чи покажіть перший крок.
• Говоріть до людини, а не про неї. NIA застерігає від розмов про людину так, ніби її тут немає, і від «сюсюкання».

NIA пропонує простіші варіанти поширених запитань. Ось приклади в цьому дусі:

Як слухати уважно?

Слухайте зміст і почуття, а не лише слова.

• Чекайте. Мовчання — це часто час на роздуми. Повільно порахуйте до десяти, перш ніж втрутитися.
• Підказуйте слово, лише якщо людина застрягла. Family Caregiver Alliance каже, що пропонувати слова, коли комусь важко, цілком нормально.
• Перевіряйте, що ви почули. Посібник Alzheimer’s Association зі спілкування радить шукати зміст за словами й переказувати його, щоб перевірити, чи ви зрозуміли. «Ви турбуєтеся про машину?»
• Стежте за обличчям і тілом. Коли мовлення стає важчим, зазначає NIA, вираз обличчя може показувати сум, гнів чи розчарування виразніше за слова.
• Серйозно ставтеся до тривог. Навіть якщо турбота ґрунтується на помилковому факті, почуття справжнє.

Що, якщо людина каже неправду?

Не сперечайтеся. Виграти навряд чи вдасться, а людина може відчути ніяковість чи страх. Натомість зв’яжіться з її почуттям, а потім м’яко рухайтеся далі.

Family Caregiver Alliance радить визнати емоцію, перш ніж переводити увагу. Наприклад, якщо ваша мама наполягає, що їй треба забрати дітей зі школи:

• Замість: «Мамо, твої діти вже дорослі. Це було сорок років тому».
• Спробуйте: «Ти завжди була такою дбайливою мамою. Розкажи, як ти їх забирала. Може, спершу перекусимо?»

Alzheimer’s Association також радить не сперечатися через твердження, з якими ви не згодні. Вибирайте моменти: якщо помилкове переконання нешкідливе, нехай воно буде.

Як змінюється спілкування з розвитком деменції?

Потреби змінюються з часом, тому коригуйте підхід. Alzheimer’s Association описує три широкі фази:

Кожна людина особлива, і та сама людина може мати добрі й важкі дні. Відповідайте на те, як людина почувається просто зараз, а не на ярлик.

Чи можуть картинки й заняття полегшити розмову?

Так. Спільна картинка знімає тиск і дає вам обом, на що дивитися й показувати.

• Картинки-підказки. Картки для розмови пропонують картинки з відкритими запитаннями, які ніколи не перевіряють.
• Родинні фото. Пари з фото перетворюють обрані вами фото на м’яку гру на пошук пар, що часто викликає розповіді.
• Знайомі прислів’я. Закінчіть прислів’я використовує добре відомі прислів’я й приказки, а далі йде підказка для розмови.
• Пошук пар як тло. Пари картинок дають рукам заняття, поки ви розмовляєте.

Більше — у статтях як грати разом та про заняття зі спогадами. Для візитів і дзвінків прочитайте наші статті про відвідини та телефонні й відеодзвінки.

Що, якщо мені не вистачає терпіння?

Таке буває з усіма. NIA радить, якщо ви роздратувалися, виділити час, щоб заспокоїтися. Вийдіть до іншої кімнати, повільно вдихніть кілька разів і поверніться, коли зможете. Ви завжди можете почати розмову знову, і людина цілком може відгукнутися на ваш спокійніший настрій. Якщо роздратування стає постійним, це ознака, що вам потрібно більше підтримки, а не те, що ви зазнаєте невдачі. У нашій статті про догляд за собою є куди звернутися.