Підтримка ЛГБТК+ людини, яка живе з деменцією

Ідентичність ЛГБТК+ людини — це лише одна частина того, ким вона є. Запитайте, що для неї важливо, використовуйте слова, які вона обирає, і дайте їй вирішувати, кому можна знати особисті подробиці. Не припускайте нічого про ідентичність людини, її партнера, підтримку близьких чи побажання щодо приватності на основі зовнішності, старих записів або того, хто приходить у гості.

Посібник Alzheimer’s Society про підтримку ЛГБТК+ людини, яка живе з деменцією радить запитувати про побажання людини та уникати припущень щодо стосунків. Ресурси Alzheimer’s Association для ЛГБТК+ спільноти щодо деменції також описують занепокоєння, пов’язані зі стигмою та пошуком доброзичливого догляду. Люди різні; сприймайте ці ідеї як підказки для розмови, а не як список, що визначає людину.

Як запитати про ім’я, займенники та приватність?

Оберіть спокійний момент наодинці. Ви можете запитати: «Яке ім’я та які займенники ви хочете, щоб ми використовували?» або «Чи є щось про вашу ідентичність або стосунки, що, на вашу думку, варто знати людям, які вас підтримують?». Людина може відповісти частково, відмовитися або повернутися до цієї розмови пізніше. Немає потреби ставити особисті запитання, які не стосуються її догляду.

Запитайте, кому і що можна знати. Комусь може бути важливо, щоб персонал визнавав її партнера, але вона може не хотіти, щоб ширше коло родичів знало про її сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. Людина також може надавати перевагу різним формулюванням у різних ситуаціях. Не діліться подробицями про ідентичність із родичами, відвідувачами чи персоналом лише тому, що ви їх знаєте.

Якщо людина хоче, щоб її побажання було записано, запитайте, що саме написати і хто має це бачити. Уточніть, як заклад поводиться з ім’ям, яке відрізняється від інших документів, зокрема чи можуть працівники використовувати бажане ім’я людини в розмові. Пам’ятайте про приватність: не кожному, хто допомагає з доглядом, потрібно знати всі подробиці.

Побажання можуть змінюватися. За можливості запитуйте знову, коли людина може висловити свій вибір, особливо перед переїздом або новими умовами догляду. Якщо незрозуміло, чим вона хоче ділитися, не робіть припущень. Дотримуйтеся чітко висловленого раніше бажання і зверніться по допомогу до кваліфікованого фахівця у вашій місцевості, якщо маєте запитання щодо повноважень у справах догляду або правил обміну інформацією.

Кого варто залучати до розмов про догляд?

Запитайте людину, кому вона довіряє і кого хоче залучити. Її коло підтримки може включати чоловіка або дружину, партнера, близького друга, родича чи «обрану родину» — людей, які підтримують її як родину, навіть якщо не є родичами. Дехто покладається на родину походження, інші — ні. Дайте людині описати свої стосунки власними словами.

Ставте практичні запитання: хто може відвідувати? Кому персонал має телефонувати, якщо плани змінюються? Хто може отримувати новини? Якщо заклад вимагає дозвіл або документи перед тим, як ділитися інформацією, запитайте, що саме потрібно, і поясніть людині можливі варіанти. Те, що хтось є партнером або обраною близькою людиною, не означає автоматично, що ця особа має законне право ухвалювати рішення; правила відрізняються залежно від місця.

Використовуйте те позначення стосунків, якому надає перевагу сама людина. Якщо працівник називає партнера «другом» або «родичем», тоді як людина хоче, щоб його визнавали партнером, це може спричинити переживання. Коротка нотатка за згодою людини може підказати персоналу, як представляти людей і якими подробицями можна ділитися.

Що можна запитати в закладу догляду?

Порівнюючи будинки для людей похилого віку, догляд удома або денні послуги, запитайте людину, які питання вона хоче поставити і чи хоче, щоб ви були поруч. Посібник SAGE про доброзичливі послуги зазначає, що ділитися особистою інформацією із закладом може бути непросто. Попросіть заклад пояснити свої чинні практики простими словами.

• Як ви записуєте бажане ім’я та займенники? Які працівники мають доступ до цієї інформації?
• Як людина може обирати, хто її відвідує, і мати приватний час із партнером або іншою близькою людиною?
• Як ви дізнаєтеся про побажання людини щодо проживання, одягу та особистого догляду і як їх поважаєте?
• Яке навчання проходить персонал щодо літніх ЛГБТК+ людей і деменції?
• Як мешканець або близька людина може висловити занепокоєння щодо приватності чи неповажного ставлення і що відбувається далі?

Посібник SAGE і Human Rights Campaign Foundation про інклюзивний довгостроковий догляд радить перевіряти письмові правила щодо відвідувань, проживання та роботи персоналу. Його опубліковано у 2021 році; використовуйте його для формулювання запитань, а не як твердження про чинне місцеве законодавство. Правила та послуги відрізняються залежно від місця.

Логотип, брошура або одна заспокійлива відповідь не можуть гарантувати, яким буде повсякденний догляд. Якщо людина хоче відвідати заклад, зверніть увагу, як персонал звертається до неї та як реагує на її партнера чи обраних близьких. За потреби попросіть поговорити з працівником наодинці, якщо це допоможе людині почуватися безпечніше.

Як підтримувати людину цілісно?

Запитайте про звичні інтереси, розпорядок дня, мову, культуру, віру, друзів і спільноту людини. Її ідентичність може бути важливою темою для розмови, або ж їй може бути приємніше приділяти час іншим частинам життя. Не перетворюйте кожну зустріч на розмову про ідентичність і не припускайте, що всі ЛГБТК+ люди мають однаковий досвід.

Дехто стикався з відторгненням або дискримінацією і може обережно ставитися до послуг. Для інших це може не бути важливим. Слухайте, не просячи людину щось пояснювати чи доводити. Якщо спогад, фотографія чи розповідь про минуле викликає переживання, запитайте, чи хоче людина зупинитися або змінити тему.

Якщо ви партнер, друг або родич, ваша власна підтримка також важлива. Запитайте людину, як вона хоче, щоб ви були залучені, і пошукайте місцеву організацію, що допомагає людям, які живуть із деменцією, або літнім ЛГБТК+ людям, якщо вам потрібна порада. Сторінка ресурсів Alzheimer’s Association містить посилання на ресурси для спільноти та людей, які надають підтримку; доступність залежить від того, де ви живете.

Щоб отримати ширший перелік запитань під час вибору будинку для людей похилого віку, дивіться вибір стаціонарного догляду при деменції. Щоб дізнатися, як планувати подальші кроки після діагнозу, дивіться перші кроки після діагнозу деменції.