Як розпізнати біль у людини з деменцією

Люди, які живуть з деменцією, відчувають біль, навіть коли не можуть його чітко пояснити. Людина може використовувати інші слова, жести або зміни в поведінці, щоб показати, що щось не так. Доглядальник може помітити ці зміни і поділитися ними, але не повинен сам ставити діагноз.

Рекомендації Dementia Australia щодо болю радять прямо питати і звертатися до лікаря для оцінки, коли є підозра на біль. Alzheimer’s Association також зазначає, що фізичний дискомфорт може сприяти зміні поведінки. Цей посібник містить загальну інформацію, а не оцінку болю чи план лікування.

Чи може людина з деменцією відчувати біль і не говорити про це?

Так. Біль є справжнім, навіть коли людина не може знайти для нього слів. Вона може не зрозуміти запитання про певну частину тіла або їй важко сказати, коли і як щось болить. Не вважайте, що мовчання означає, що людині комфортно.

Запитуйте в спокійний момент знайомими словами. «Тобі болить?» або «Тут болить?» може бути простіше, ніж довге пояснення. Деякі люди впізнають слова «ниє», «незатишно» або «болить». Дайте час відповісти і приймайте відповідь без перевірок і виправлень.

Ставте одне просте запитання і зробіть паузу. Людина може показати рукою, жестом або знайомою фразою замість того, щоб назвати частину тіла. Уникайте швидких запитань або запитань, які підштовхують до «так». Якщо вона каже «ні», але ви помітили зміну, поділіться нею з фахівцем охорони здоров’я, а не сперечайтеся, чи є біль.

Які зміни варто помічати?

Шукайте відхилення від звичного виразу обличчя, рухів і розпорядку людини. Вона може морщитися, хмуритися, плакати, стогнати, берегти певну частину тіла, рухатися менше, спати інакше або втратити інтерес до їжі. Вона також може стати незвично тихою, роздратованою або неспокійною.

Жодна з цих ознак сама по собі не доводить, що людина відчуває біль. Вони можуть мати багато причин. Зміна, наприклад відмова від їжі, може бути пов’язана з болем у роті, але може мати й інше пояснення. Розкажіть лікарю або медсестрі про те, що ви бачите, і нехай вони оцінять причину.

Як описати те, що я помітив?

Запишіть кілька фактів, які пояснюють зміну. Нотуйте, що сталося, коли це почалося, як часто ви це бачите і що відбувалося в той момент. Наприклад, відзначте, якщо людина морщиться, стоячи, уникає звичного заняття або їсть менше, ніж зазвичай. Запишіть слова людини або її жести.

Порівнюйте зміну зі звичним для цієї людини станом, а не з іншими людьми. Тиха людина може не кричати, коли їй боляче, а інша може виражати дискомфорт рухом або більшою мовленнєвою активністю. Уникайте оцінювання болю за шкалою або висновку, що поведінка має одну причину. Мета — дати фахівцеві корисні спостереження.

Якщо людина згодна, поділіться нотатками з членом родини, медсестрою або лікарем, які беруть участь у її догляді. Зберігайте інформацію приватною і передавайте лише те, що допомагає людині отримати допомогу. Наш посібник про візит до лікарні містить більше про передачу персоналу лікарні інформації про комунікаційні вподобання.

Що робити, якщо я думаю, що людині може бути боляче?

Зверніться до фахівця охорони здоров’я і опишіть, що змінилося. Біль може мати багато причин, зокрема старі травми, артрит, проблеми із зубами, інфекцію, запор або тиск від сидіння в одній позі. Лікар може перевірити стан людини і вирішити, яка оцінка чи лікування підходять.

Не починайте приймати знеболювальні, не змінюйте дозу і не припиняйте інші ліки на основі статті з інтернету. Деякі ліки можуть взаємодіяти або бути небезпечними для людей з певними станами здоров’я. Дотримуйтеся плану догляду людини і запитуйте лікаря або фармацевта, коли щось незрозуміло.

Ви також можете зменшити негайний дискомфорт, поки шукаєте пораду. Запитайте, що було б комфортнішим, дайте людині відпочити і не наполягайте на русі чи діяльності, яка болить. Перш ніж використовувати тепло, холод, масаж чи інший засіб, перевірте з фахівцем охорони здоров’я, чи це безпечно, якщо ви не впевнені.

Чи може зміна поведінки мати іншу причину?

Так. Біль — одна з можливих причин неспокою, але зміни можуть бути пов’язані з втомою, плутаним середовищем, голодом, інфекцією, дією ліків або іншою проблемою зі здоров’ям. Подивіться, що сталося перед зміною і чи вона повторюється, але не намагайтеся самостійно з’ясувати медичну причину.

Якщо людина раптом стала більш розгубленою або сильно відрізняється від звичного, одразу скажіть про це фахівцеві охорони здоров’я. NHS вказує, що раптова розгубленість потребує негайної медичної допомоги. Скористайтеся місцевою екстреною службою або процесом невідкладної допомоги там, де ви живете.

Якщо зміна поступова або повторюється, запишіться на прийом до лікаря і принесіть свої нотатки. Посібник про підготовку до візиту до лікаря містить простий спосіб скласти запитання і описати зміни.

Як помічники можуть реагувати з повагою?

Повідомляйте людину, що ви робите, перш ніж допомагати. Запитуйте дозвіл, перш ніж торкатися її або поправляти одяг. Пропонуйте один невеликий вибір, наприклад відпочити зараз або сісти в інше місце, і давайте час на відповідь. Якщо людина відмовляється, зробіть паузу і запитайте в фахівця охорони здоров’я інший підхід.

Запитайте людину, які слова або допомога їй підходять. За її згодою діліться корисною інформацією з іншими довіреними помічниками, щоб людині не доводилося щоразу пояснювати одне й те саме. Не говоріть про людину так, ніби її немає поруч.

Біль важко помітити ззовні. Обережні запитання, уважність до змін і професійна порада можуть допомогти людині бути почутою, не сприймаючи ознаку як діагноз.