Соціальні зв’язки й здоров’я мозку: самотність, ізоляція та деменція

Люди створені для товариства, і з віком це не змінюється. Дослідження пов’язують самотність і соціальну ізоляцію в пізньому віці з вищим ризиком деменції, а також хвороб серця й депресії. Дослідження поки не можуть сказати, яка частина цього зв’язку — причина й наслідок. Ця сторінка розповідає, що показують докази, як практично залишатися на зв’язку і чому спільні заняття так важливі для людей, які вже живуть з деменцією.

Чи пов’язані самотність та ізоляція з деменцією?

Так, багато досліджень їх пов’язують, хоча напрям зв’язку не зовсім зрозумілий. Комісія The Lancet 2024 року зараховує соціальну ізоляцію в пізньому віці до 14 чинників ризику, на які можна вплинути. Підсумок звіту від UCL оцінює її приблизно в 5% випадків деменції у світі.

Що показують докази:

• Менше контактів — вищий ризик. Комісія описує два огляди, які пов’язали рідші соціальні контакти з вищим ризиком деменції. В одному ризик був приблизно на 57% вищий, в іншому — приблизно на 18%.
• Самотність теж. Самотність, відчуття відірваності, також була пов’язана з вищим ризиком деменції в кількох оглядах.
• Погляд головного лікаря США. У травні 2023 року головний лікар США (Surgeon General) оприлюднив рекомендацію про самотність та ізоляцію. У ній сказано, що хронічна самотність та ізоляція можуть підвищувати ризик деменції у літніх людей приблизно на 50%. Вона також пов’язала слабкі соціальні зв’язки з на 29% вищим ризиком хвороб серця та на 32% вищим ризиком інсульту.
• Наскільки це поширено. Звіт National Academies виявив, що приблизно 24% американців віком від 65 років, які живуть у громаді, соціально ізольовані.

Важливе застереження: Комісія The Lancet зазначає, що люди можуть скорочувати соціальні заняття в ранній, недіагностованій фазі деменції. Це означає, що частина зв’язку може бути в тому, що деменція спричиняє замкненість, а не лише в тому, що замкненість підвищує ризик. Майже всі ці докази походять зі спостережних досліджень.

У чому різниця між самотністю та ізоляцією?

National Institute on Aging (NIA) пояснює так. Соціальна ізоляція — це мало соціальних контактів або мало людей, із якими ви регулярно спілкуєтеся. Самотність — це гнітюче відчуття, що ти сам чи відділений від інших. Хтось може жити самотньо й бути задоволеним, а хтось може почуватися самотнім у повній кімнаті.

NIA називає чинники, що підвищують ризик обох станів:

• Проблеми зі слухом чи зором
• Труднощі з пересуванням або відсутність транспорту
• Самотнє життя чи велика втрата, як-от смерть чоловіка чи дружини або вихід на пенсію
• Зміни пам’яті чи мислення
• Догляд за хворою близькою людиною
• Грошові турботи чи мовні бар’єри

Слух — один із найважливіших. NIA зазначає, що люди, які погано чують, можуть замикатися в собі, бо розмова стає прикрою чи ніяковою. Наш посібник про слух і здоров’я мозку розповідає про перевірку слуху та безрецептурні слухові апарати.

Практичні способи залишатися на зв’язку

NIA пропонує низку ідей. Виберіть одну-дві, що вам підходять:

• Заплануйте регулярний контакт. Постійний час щодня чи щотижня, щоб зателефонувати, написати, надіслати листа чи листівку родині, друзям або сусідам.
• Користуйтеся відеодзвінками чи розумними колонками. Якщо технології нові, багато публічних бібліотек і громадських центрів пропонують курси. Дивіться наш посібник про телефонні й відеодзвінки.
• Долучайтеся до чогось. Курс, релігійна громада, клуб ходьби чи роль волонтера дають контакти й відчуття мети.
• Поверніться до старого хобі чи навчіться нового разом з іншими.
• Рухайтеся з іншими. Займайтеся з другом чи групою. У нашому посібнику про фізичну активність є м’які варіанти.
• Розгляньте домашню тварину, якщо можете про неї подбати.
• Користуйтеся місцевими службами. Центри для літніх людей, Area Agencies on Aging і Eldercare Locator (800-677-1116) можуть підказати програми й транспорт. Це приклади зі США; в інших країнах запитайте в місцевої соціальної служби чи громадського центру.

Чому спільні заняття важливі при деменції?

Для людини, яка вже живе з деменцією, зв’язок — це про задоволення, комфорт і відчуття причетності, а не про зниження ризику. Комісія The Lancet стверджує, що заняття допомагають людям з деменцією зберігати задоволення й мету. Alzheimer’s Association зазначає, що заняття, крім покращення якості життя, можуть зменшувати такі прояви, як блукання чи збудження. NIA додає, що людям із хворобою Альцгеймера потрібно бути активними й робити те, що їм подобається.

Ідеї, що добре працюють:

1. Дивіться на картинки разом. Картки для розмови пропонують відкриті запитання без перевірки, як-от «Розкажіть мені про…». Дивіться наш посібник про спогади.
2. Грайте поруч. У Парах картинок картинки залишаються на виду, без таймера й балів, тож немає тиску. Наш посібник як грати разом містить поради.
3. Користуйтеся родинними фото. Пари з фото перетворюють вибрані вами фото на гру в пари, і фото залишаються на вашому пристрої.
4. Зберіть людей разом. Бінго з картинками підходить для родинних зустрічей і груп у закладах догляду.
5. Діліться музикою, домашніми справами чи садом. Дивіться заняття з музикою, домашні справи і наш повний перелік ідей для занять.
6. Полегшіть візити. Наш посібник про візити розповідає про короткі спокійні візити, після яких усім добре.

Нехай усе буде невеликим і невимушеним. Тиха кімната з однією-двома людьми часто працює краще, ніж велика група. Якщо людина втомилася чи втратила інтерес, зупинитися — нормально. Просто посидіти разом із чашкою чаю — теж добрий результат.

Для людини з деменцією, яка живе сама, NIA радить знайти надійну особу, яка регулярно відвідуватиме чи телефонуватиме по відео й буде контактом на випадок надзвичайної ситуації. Воно також згадує місцеве кафе пам’яті — невимушений соціальний простір для людей з порушеннями пам’яті та їхніх родин.

Ті, хто доглядає, теж самотні

NIA зараховує догляд за близькою людиною до чинників ризику ізоляції. Збережіть трохи часу на власні дружні стосунки, групи підтримки та відпочинок. Наш посібник про турботу про себе містить практичні ідеї.

Поговоріть із лікарем

Якщо ви чи людина, про яку ви дбаєте, значну частину часу почуваєтеся самотніми чи ізольованими, скажіть лікарю. NIA закликає ділитися великими змінами в житті, як-от смерть у родині, щоб лікар розумів повну картину. Поганий настрій тижнями поспіль може бути депресією, яку можна лікувати. Якщо літня людина нещодавно віддалилася від друзів чи занять, які їй колись подобалися, про цю зміну теж варто сказати лікарю. Прочитайте про ранні ознаки й коли звертатися до лікаря.

Ця сторінка — загальна інформація, а не медична порада. Дивіться наше медичне застереження.