Групові заняття для людей з деменцією: посібник для пансіонатів і денних центрів

Цей посібник для організаторів дозвілля, команд пансіонатів для людей з деменцією та керівників денних центрів. Він розповідає про групові формати, що працюють, облаштування кімнати, пристосування одного заняття до різних можливостей і про наші картки бінго для друку та ігри для великого екрана. Усе тут спрямоване на комфорт, спілкування й вибір. Нічого з цього не є тестом.

Що робить групове заняття вдалим у пансіонаті для людей з деменцією?

Добре групове заняття знайоме, коротке, легке для входу на будь-якому рівні й без тиску. Dementia Care Practice Recommendations від Alzheimer’s Association описують змістовну залученість як те, що підтримує інтереси й уподобання людини та дає їй можливість вибирати й досягати успіху, навіть коли деменція найважча. У тому самому документі зазначено, що традиційні програми часто спираються на один-два великі групові заходи на день, у яких мешканці здебільшого лишаються пасивними.

З цього випливає кілька практичних правил:

• Знайоме краще за нове. Пісні, прислів’я, картинки й речі з молодих літ мешканців легше підхопити.
• Коротке краще за довге. Плануйте приблизно на тривалість уваги, яка зазвичай є у вашої групи, з природною зупинкою посередині.
• Робити краще за дивитися. Дайте кожній людині щось потримати, торкнутися, вибрати чи сказати.
• Багато рівнів, одне заняття. Передбачте легші й складніші способи долучитися.
• Ніяких переможців і балів. Змагальні формати залишають частину людей із відчуттям, що вони не впоралися.

Якою має бути група?

Менша зазвичай легша. Alzheimer’s Association зазначає, що людина, яку великі збори дезорієнтують, у меншій групі може спілкуватися успішніше. Єдиного правильного числа немає. Воно залежить від мешканців, приміщення й кількості персоналу та волонтерів.

Корисна перевірка: чи кожен бачить обличчя ведучого, чітко чує й може отримати допомогу помічника за кілька секунд? Якщо ні, розділіть групу, додайте помічників або перейдіть до меншої кімнати.

Для великого заходу, як-от святковий концерт, садовіть персонал і волонтерів поміж мешканцями, а не вздовж стін.

Як облаштувати кімнату й розсадити людей?

• Коло або підкова. Практичні рекомендації описують коло для спілкування як найкращий варіант у просторі, достатньо великому, щоб усі сиділи колом, без фонового шуму.
• Ведучий близько й на рівні очей. Сидіть, а не стійте, коли можете.
• Спершу слух і зір. Людей із вадами слуху садовіть найближче до ведучого, з боку кращого вуха. Простежте, щоб окуляри й слухові апарати були на місці. Alzheimer’s Association зазначає, що проблеми із зором і слухом можуть ускладнювати спілкування.
• Світло ззаду від мешканців, а не за вами. Не садовіть нікого обличчям до яскравого вікна.
• Вимкніть телевізор і радіо. Alzheimer’s Association радить прибирати конкурентний шум під час музичних занять.
• Одна розмова за раз. Розмови навперебій складні для людей з деменцією та людей із вадами слуху, як зазначає Alzheimer’s Association у своїх порадах щодо свят.
• Вільні виходи й тихий куточок. Той, хто хоче піти, має мати змогу зробити це легко, а працівник — піти з ним.

Ідеї групових занять

Бінго з картинками

У бінго з картинками замість чисел чіткі зображення, як-от чайник, собака чи троянда, тож нікому не треба стежити за довгим числом чи читати дрібний друк.

Як його вести:

1. Роздрукуйте по одній картці на людину зі сторінки «Бінго з картинками» кнопкою «Друк». Щільний папір зручніший. Заламінуйте для повторного використання.
2. Роздайте великі фішки, які легко взяти, наприклад пластикові жетони, кришечки від пляшок чи нарізані квадрати з картону.
3. Використовуйте екранного ведучого на телевізорі чи проєкторі, щоб усі бачили картинку, коли ви називаєте її.
4. Робіть паузу після кожної картинки й запрошуйте до короткого коментаря: «Хто розкаже нам про собаку, яку знав?» чи «Що ви помічаєте на цій картинці?»
5. Називайте далі, доки всі картки не заповняться. Усі закінчують.

Як пристосувати: Беріть менше клітинок для тих, кому повна картка здається надто строкатою. Помічник може показати відповідну картинку тому, кому це потрібно. Дехто може охочіше тримати картку ведучого й показувати її групі.

Спільний спів

Музика — одне з найулюбленіших групових занять. Alzheimer’s Association зазначає, що навіть на пізніх стадіях людина може відбивати ритм чи співати пісню з дитинства.

Як його вести:

• Обирайте пісні, з якими мешканці виросли, а не улюблені пісні ведучого. Запитайте в родин, що кожен любив.
• Використовуйте музику без реклами, яка, як зазначає Асоціація, може збивати з пантелику.
• Друкуйте слова великим шрифтом для тих, хто читає, але не вимагайте цього.
• Запропонуйте брязкальця, ручні барабани чи шарфи, якими можна махати.
• Заохочуйте плескання й рухи та тримайте комфортну гучність.

Як пристосувати: Дехто співатиме кожне слово, дехто наспівуватиме, дехто притупуватиме ногою, а дехто просто слухатиме. Усе це має значення. Більше в нашому посібнику про заняття з музикою.

Групи спогадів

Група спогадів збирається навколо теми, як-от шкільні роки, перші автомобілі, кухні чи літо, з фото, предметами й музикою. Мета — приємна розмова, а не точне пригадування.

Як її вести:

1. Оберіть одну тему й принесіть кілька предметів, які можна потримати: ручну м’ясорубку, футбольний м’яч, капелюх, каталог насіння.
2. Передавайте по одному предмету. Ставте відкриті запитання: «Розкажіть про це», «Що ви помічаєте?», «Хто користувався чимось таким?»
3. Вітайте будь-яку відповідь. Ніколи не виправляйте дату чи факт.
4. Спрямовуйте розмову до теплих спогадів. Практичні рекомендації зазначають, що працівники догляду мають скеровувати спогади до позитивних, а не до тих, що можуть засмутити.

«Картки для розмови» пропонують картки для друку з відкритими запитаннями за темами, які добре підходять для початку розмови. Більше ідей — у нашому посібнику зі спогадів.

Закінчіть прислів’я

Знайомі прислів’я («Що посієш, те й…») запрошують усіх разом вигукнути кінець. Покажіть «Закінчіть прислів’я» на великому екрані й нехай група відповідає одним голосом. Після кожного прислів’я є запитання для розмови. Якщо ніхто не назвав закінчення, покажіть його й ідіть далі. Правильного чи неправильного тут немає.

Пошук слів великим шрифтом, разом

Покажіть на екрані «Пошук слів великим шрифтом» і шукайте слова всією групою або роздрукуйте копії для тих, кому подобається працювати самотужки за столом. Слова йдуть лише по горизонталі й по вертикалі.

Легкі рухи

Розтяжка сидячи, передавання м’якого м’яча чи повітряної кульки, танці на стільцях під знайому музику. Показуйте кожен рух, а не описуйте його.

Сортування й добір пар за столом

За маленькими столами по три-чотири людини можна разом сортувати картинки, клаптики тканини чи столові прибори. На екрані в «Пари картинок» можна грати з відкритими картинками: одна людина торкається, а за столом розмовляють про кожну картинку.

Як використовувати ваші ігри на великому екрані?

Наші ігри працюють у браузері, тож їх можна використовувати на телевізорі чи проєкторі, нічого не встановлюючи.

1. Відкрийте гру на ноутбуку чи планшеті, під’єднаному до екрана кабелем чи трансляцією.
2. Розгорніть браузер на весь екран і встановіть зручну гучність.
3. Нехай торкається один ведучий, а група вигукує вибір. Або передайте планшет мешканцю, який хоче спробувати.
4. Зупиняйтеся, коли група буде готова. В іграх немає таймера, рахунку чи примусового завершення.

Найкраще для груп зазвичай підходять «Бінго з картинками», «Закінчіть прислів’я», «Пари картинок» і «Картки для розмови». Усі варіанти дивіться на сторінці ігор.

Як пристосувати одне заняття до різних можливостей?

Плануйте щонайменше три способи долучитися до кожного заняття.

Для мешканців на пізніх стадіях, зазначає NHS, заняття зазвичай мають бути простішими й більше зосередженими на відчуттях, як-от музика, предмети на дотик і масаж рук. Для них може краще підійти хвилина наодинці під час групи чи після неї, ніж сама група. Дивіться заняття на пізній стадії.

Як ведучим розмовляти під час групи?

• Щоразу представляйтеся й звертайтеся до кожного так, як він волів би.
• Говоріть повільно, давайте один крок за раз і спершу показуйте, а потім кажіть.
• Ставте відкриті запрошення («Розкажіть про…») або прості варіанти вибору, ніколи не питання-перевірки («Ви пам’ятаєте…?»).
• Не виправляйте. Дякуйте за кожен внесок.

Більше про це — у наших порадах щодо спілкування.

Як завершувати добре й дозволяти людям піти

Зупинитися — це добрий результат. Стежте за ознаками, що хтось утомився, неспокійний чи засмучений, і нехай помічник запропонує прогулянку чи тихе місце деінде. Той, хто задрімав під час співу, можливо, просто почувається зручно.

Закривайте кожну групу однаково, знайомою піснею чи простим «дякуємо», щоб кінець був спокійним і передбачуваним. Потім занотуйте, що спрацювало й кому що сподобалося. Ці нотатки допоможуть наступному заняттю.